Природний і штучний контур заземлення

Заземлення необхідне для запобігання ураженню людини електричним струмом, який може з’явитися на металевій поверхні побутових і промислових приладів. Електричний струм на поверхні приладів у звичайних умовах з’являтися не повинен, але бувають такі ситуації, за яких пробивається ізоляція всередині електроприладів або з підвищенням вологості на поверхні електроприладів може з’явитися напруга. Ця напруга може мати різний потенціал, зокрема й небезпечний для життя або здоров’я людини. Облаштування заземлення можна зробити з використанням природного контуру заземлення, а можна побудувати штучний контур заземлення.

Природний контур заземлення

Природний контур – облаштовується з використанням металевих конструкцій, які контактують із ґрунтом з метою забезпечення заземлення.

Заземлювачем природного типу можуть бути:

• різновид металевих споруд, таких як арматури будівельних конструкцій, які контактують із ґрунтом, арматура залізо-бетонного фундаменту;
• різні трубопроводи, розташовані в землі.

Такий тип захисного контуру має бути пов’язаний із об’єктом, що захищається, не менш ніж двома заземлювальними елементами, які монтуються в різних ділянках конструкції.

Не можна застосовувати як природне заземлення:

• трубні металоконструкції токсичних речовин і газо-підвідних труб;
• труби з використовуваними корозійностійкою ізоляцією;
• каналізаційні магістралі та опалювальні системи.

Штучний контур заземлення

Штучний контур – металеві спеціальні пристосування, що встановлюються в ґрунт для реалізації заземлення.

Серед прикладів реалізації штучного контуру заземлення можна відзначити:

• сталеві балки, труби, куточки, стрижні, встановлені в ґрунт;
• закладені в землю металеві полотна різної форми.

Усі елементи штучного контуру повинні мати корозійностійкі електричні провідники, які виробляються з цинку або міді.

Переваги та недоліки пристроїв заземлення

• Природні пристрої заземлення краще використовувати в тих випадках, коли вони дають змогу забезпечити всі вимоги техніки безпеки, що висуваються до них.
• Штучний контур заземлення рекомендується використовувати для зменшення величин струмів, які йтимуть у землю через природні заземлювачі (див. вище).
• Головною перевагою природних контурів заземлення є його бюджетність (немає необхідності використовувати додаткове обладнання і матеріали, в т.ч. і наймати фірми для його спорудження) і використання “підручних” засобів. Як показує досвід, часто можна обійтися тільки побудовою заземлення з використанням природних контурів заземлення.

Деякі рекомендації з облаштування природного контуру заземлення з використанням фундаменту.

Найбільш придатними видами ґрунту для побудови природного контуру заземлення є:

• суглинок;
• глина;
• торф.

Не придатними для облаштування природного контуру є:

• кам’яний ґрунт;
• скельний ґрунт.

Під час облаштування природного контуру заземлення необхідно уникати найбільш типових помилок, серед яких:

• застосування іржавої старої арматури і стрижні з низькою провідністю
• монтаж заземлювача далеко від будівлі. Контур заземлення необхідно облаштовувати якомога ближче до будинку.
• об’єднання контуру з контуром блискавкозахисту. Це можна робити, тільки якщо у вас встановлено прилад захисту від імпульсних напруг.
• об’єднання провідника електробезпеки та робочого нуля. Таке порушення призводить до появи великих струмів і помилкового спрацьовування пристрою захисного відключення.